Уяви, ти працюєш в одній компанії 15 років. Хтось скаже: «Ого, це ж ціле життя!», а хтось здивується: «Як не набридло?». Що змушує залишатися? Люди, улюблена справа, постійний розвиток чи щось більше?
Сьогодні спілкуємося з Михайлом, менеджером фінансових проєктів МТА, який точно знає відповідь на ті запитання, вище. Він пережив зміни, виклики та перемоги разом із МТА, бачив, як приходять нові колеги та як змінюється ринок. Що мотивує його досі працювати з вогнем в очах?
Про роботу, внутрішні мотиви й переживання, особисту історію – все розпитали 👇
Яка твоя суперсила в роботі?
Думаю, – це націленість на результат і вміння доводити справи до кінця.
Любиш каву чи чай?
Зранку каву, ввечері чай (сміється, – ред.) Так і п'ю. Чай – заспокійливий, до речі: ромашку-м'яту
Твій головний ритуал перед початком робочого дня
Годую рибок в акваріумі переговорки 🐟
Що може миттєво підняти тобі настрій?
Хороша музика.
Улюблений спосіб відпочити після складного дня?
Мабуть, прогулятися, послухати музику.
Три речі, без яких не можеш працювати?
Блін, знову музика)) Музика... Без інтернету ще не можу працювати. І без комп'ютера)
Чого найбільш неочікуваного ти навчився в МТА за всі ці роки?
Насправді, багатьох речей навчився. Того, що взагалі ніколи не робив раніше…
А давай, ще повернемось до цього питання пізніше, бо тут точно відповідь не на “бліц”.
-900x510.png)
Пам'ятаєш свій перший день у компанії 15 років тому?
Так, звісно! Особливо добре пам’ятаю перше інтерв’ю 🤦♂️😃
Я, взагалі, потрапив в МТА (тоді, у 2010 – Мультимедіа, - ред.) студентом п’ятого курсу. Це був другий семестр. Мені залишалося написати лише магістерську, мав багато вільного часу, тому надумав знайти собі тимчасову роботу і подав заявку на вакансію продавця.
Це був 2010-й. Десь заявку подав і, чесно кажучи, забув про це. Але одного дня мені телефонують і запрошують на інтерв’ю. Я не зразу, навіть, зрозумів, що і куди. Але згадав, звісно. І погодився.
“Це була моя перша в житті серйозна співбесіда”
Офіс знаходився тоді на Героїв Майдану у Чернівцях. Як зараз пам'ятаю, заходжу, сидить шеф за великим столом, перед ним – величезний екран… Я привітався і зайшов в інший кабінет. Там уже сиділа Оксана Олександрівна (Оксана Філіпова, співвласниця та директорка групи компаній МТА – ред.).
Я взагалі не розумів, хто це був і з ким я спілкуюся. Це була моя перша серйозна співбесіда в житті. Дуже сильно хвилювався і ще й не готувався зовсім.
Як зараз пам'ятаю, Оксана Олександрівна дала мені листочок А4 і сказала: «Почитай про нашу компанію». Я швидко пробігся текстом по діагоналі і ми почали інтерв'ю. Коли вкінці запитали: “Що ти запам'ятав з того, що прочитав?”, – я майже нічого не зміг пригадати. Як було незручно!..)
Але це була цікава розмова, дуже класний досвід. Через деякий час мені перетелефонували і вже запросили на стажування у магазин.
Там на другому поверсі ТЦ у нас був такий бренд-магазин у колаборації з одним із тогочасних мобільних операторів. Дуже маленький, буквально 2х2 метри, умовно кажучи. Але виглядав він стильно. Там я і почав свій шлях.
Що найбільше запам'яталося в перший рік?
Загалом, не розглядав тоді цю роботу надовго. Я був молодий, хотілося просто спробувати щось нове, не прив’язувати себе нічим.
Але якось так воно все закрутилося, затягнуло, що коли через декілька місяців з моєї університетської кафедри запропонували роботу в Києві, за моєю спеціальністю (міжнародний туризм) – відмовився.
Це був непростий вибір, вагався. Але залишився в компанії! Бо на той момент уже пройшов складну сертифікацію, знайшов друзів. Здавалося, що все складається класно, досить успішно. Ну, в принципі, так воно і було.
В нас був дуже веселий колектив. Тому навіть не сама робота вже тримала, а почали складатися стосунки тут, дружба.
Був у тебе “переломний” момент, коли вже перестав вважати свою роботу тимчасовою і почав думати про кар’єру?
Були дуже різні моменти… Навіть, коли навпаки – був дуже налаштований взагалі залишити компанію.
Я тоді працював десь три роки вже і була якась така важка весна. Доволі сильно впали продажі, багато моїх колег, друзів, з якими працював тоді, звільнилися.
Та я вірив, що воно зміниться. Як виявилось пізніше, це дійсно був такий період очищення, перетрубації в компанії. Треба було його просто пройти. Саме в той час почалися одна за одною мої проривні маленькі перемоги:
💙 Через якийсь час мій магазинчик в Екваторі перетворився у великий повноцінний магазин. І це була така гордість! Бо фактично з найменшої точки в мережі ми круто виросли.
💙 З того, що дуже запам’яталося і змінило мене – участь у програмі Nokia Academy. Це було спеціальне навчання, де щомісяця проходив онлайн-семінари, тестування, щоб набирати бали в бонусному рейтингу. Я досить успішно цим займався. Три чи чотири рази вигравав телефони! А потім, у складі найкращих продавців з усієї країни, поїхав на семінар до Криму. Це другий раз в житті я був у Криму тоді. Зараз згадую, ніби про іншу реальність. Запам’яталось!
💙 Загалом, змін у компанії почало тоді відбуватись дуже багато. З приходом Роми Кравчука в продажі, з оновленням Топ-менеджменту.
💙 Пам’ятаю і зародження та становлення Інтернет-магазину… Як важко це давалося, скільки років пішло, щоб вийти на той етап, який маємо зараз.
💙 Ковід вніс своє. Тоді відбулось багато змін у баченні компанії.
💙 Ще один переломний момент – народження мого старшого сина.
💙 Якраз у той період я перейшов працювати в офіс. Це був 2017. І тут завдячую Андрію Данку, це він мене “затягнув”, запропонував після роботи у одному спільному великому проєкті. Так я і закріпився тут.
А дружину свою також зустрів в МТА?
Ну, ні, не в самій компанії, але, насправді, завдяки)
Вона працювала в аптеці, поруч з моїм магазином в Екваторі. Тому, можна сказати, що завдяки роботі познайомились. Це ще один момент, мабуть, чого я там довго залишався 😊
Розкажеш якісь смішні робочі моменти?
О, такого завжди було дуже багато! Зараз згадалась колега – Таня Бурназа, дуже талановита, різностороння, весела. Одного разу, щоб підняти мені настрій – кинула на стіл листок зі смішною історією. Я так розсміявся! Ніяк не міг зупинитися, навіть, коли підійшли клієнти 🤣
У нас дуже весело було. Між магазинами постійно щось придумували, передавали один одному якусь повну “діч”, цеглину, брудну шапку…
Часто збиралися разом, святкували дні народження, ходили в клуби.
Одного разу поїхали у Львів на семінар від Samsung. З нами був один хлопець Денис, такий амбітний, дуже гарно співав. Після семінару, звісно, влаштували розважальну програму, пішли в боулінг, потім – у караоке.
…Словом, потяг у нас на 12-ту, а ми в 11-й ще ніяк не можемо зупинити Дениса, який цілий вечір каже: “Ще одна пісня, ще одна пісня!”. За руки і ноги довелося його тягнути з того караоке))
Саме час повернутися до мого питання, яке задавала ще на початку розмови 😉
То чого найбільш неочікуваного ти навчився в МТА за всі ці роки?
Цінним і найбільшим уроком стала робота з клієнтами. Вона дала мені дуже багато розуміння. Навчила розбиратися в людях, краще розуміти їх, бути стійким до стресових ситуацій.
Он, Інка пішла (пройшла повз колега, Інна Павлюк – ред.), вона теж підтвердить, як стресово було працювати з проблемними запитами клієнтів у магазині 🤣
Та завжди ми знаходили компроміси, щоразу якось розрулювалося.
Цей досвід допоміг мені потім вже в комунікаціях з підрядниками, підлеглими, загартував на всі випадки життя)
Яка в тебе зараз професійна мрія?
(Задумався – ред.)
З минулого року почався пік моїх особистих звершень. Коли мені довірили повністю керувати проєктом оновлення і відкриття магазинів.
Працювати з цими всіма підрядниками, ще й під час війни… це було доволі... доволі стресово. Але, думаю, якраз всі навички, здобуті раніше, зібралися докупи. Ти просто розумієш, що це має бути зроблено! І це те, про що ти казала на початку – моя внутрішня сила!
Що б ти порадив людям, які лише приходять у компанію?
Мені здається, що молоде покоління зовсім по-іншому насправді мислить) Вони амбітні – і так, це дуже імпонує.
Але, з моєї точки зору, щоб отримати те, що хочеш – треба багато працювати. Над собою і для компанії! Треба постійно розвиватися, вдосконалюватися. Дійсно багато працювати і не думати, що щось швидко впаде з неба, або тобі хтось винен. А доведеш, що ти дійсно найкращий у своїй сфері – компанія сама почне за тебе боротися 💪